У низці європейських держав немає єдності щодо вилучення заморожених російських активів на користь України. Як зазначила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, окремі країни чинять спротив таким ініціативам.
Зокрема, найбільш скептично до ідеї повної конфіскації заморожених коштів РФ ставляться Бельгія, Франція, Німеччина та Італія. Про це Мудра заявила в ефірі українського телебачення, посилаючись на власну участь у переговорах із європейськими партнерами.
Причини спротиву, за її словами, мають переважно економічне підґрунтя. Наприклад, Бельгія опікується питанням збереження активів у системі Euroclear, а інші країни остерігаються симетричних дій з боку Москви щодо своїх компаній. «Вони бояться, що Росія може у відповідь забрати активи їхнього бізнесу. Але Росія й так це робить — незалежно від рішень ЄС», — підкреслила вона.
Мудра також звернула увагу, що близько 300 мільярдів доларів російських резервів перебувають у таких фінансових інституціях, як Euroclear, Clearstream і в центробанках провідних держав. Саме ці організації не поспішають ухвалювати рішення про передачу коштів Україні.
Політична складова залишається ключовою проблемою. Як наголосила заступниця голови ОП, деякі лідери ЄС не демонструють достатньої політичної рішучості для конфіскації. «Існують побоювання, що створення прецеденту може згодом бути використано проти них», — пояснила вона.
Втім, Україна не вимагає негайного переказу всіх коштів. Ірина Мудра зазначила, що можливе створення спеціального фонду, де зберігатимуться ці активи. Головне — запустити механізм, який дозволить ефективно управляти цими грошима для потреб відбудови.
Саме цей фонд стане фінансовим підґрунтям для компенсаційної комісії, створення якої вже обговорюється на дипломатичному рівні. Її завданням буде фіксація завданих збитків Україні та ухвалення рішень про їх компенсацію за рахунок російських активів.
«300 мільярдів — це лише частина від потрібного. Світовий банк разом із Єврокомісією оцінюють загальні втрати України у 586 мільярдів доларів. А якщо рахувати від 2014 року — ця сума може сягнути трильйона», — констатувала вона.
У цьому контексті Україна розглядає й альтернативні джерела надходжень до компенсаційного фонду. Йдеться, зокрема, про введення спеціальних податків на торгівлю російськими нафтою, газом та іншими товарами. За словами Мудрої, частина доходів від таких транзакцій могла б спрямовуватись на відшкодування збитків, яких зазнала Україна внаслідок війни.
